Профілактика особливо небезпечних інфекцій
Особливо небезпечні інфекції (ОНІ) – це захворювання, які мають високий рівень заразності, можуть спричиняти важкі ускладнення та становлять серйозну загрозу для здоров’я населення. До таких інфекцій належать чума, холера, сибірська виразка, вірусні геморагічні лихоманки (Ебола, Марбург), сказ та інші.
Усі особливо небезпечні інфекції (ОНІ) мають спільні характеристики, які роблять їх загрозливими для здоров'я населення. Вони:
1. Високозаразні – швидко поширюються серед людей або через природні резервуари.
2. Мають важкий перебіг – можуть призводити до високої летальності та тяжких ускладнень.
3. Часто передаються різними шляхами – повітряно-крапельним, контактним, через воду, харчові продукти або укуси тварин.
4. Можуть викликати епідемії та пандемії – їх складно контролювати без ефективних профілактичних заходів.
Загальні симптоми ОНІ:
1. Гострий початок – раптове підвищення температури, лихоманка.
2. Сильна інтоксикація – слабкість, головний біль, ломота в тілі.
3. Ураження шкіри або слизових оболонок – висипи, виразки, некрози.
4. Порушення роботи внутрішніх органів – діарея, блювання, ураження легенів або нервової системи.
5. Геморагічні прояви – крововиливи, носові кровотечі, гематоми.
Основні заходи профілактики особливо небезпечних інфекцій спрямовані на запобігання їх виникненню та поширенню, а саме:
-
Регулярне миття рук із використанням антисептичних засобів.
-
Дотримання правил особистої гігієни в громадських місцях.
-
Використання засобів індивідуального захисту.
-
Використання лише перевірених джерел водопостачання.
-
Дотримання технологічних норм зберігання та обробки харчових продуктів.
-
Ретельне миття фруктів і овочів.
-
Обов’язкові щеплення населення, включаючи медичних працівників, військових і працівників лабораторій, як високу групу ризику.
-
Проведення екстреної вакцинації в разі загрози поширення інфекції.
Комплексне виконання таких заходів, як епідеміологічний контроль та моніторинг, дотримання санітарно-гігієнічних норм, своєчасна вакцинація, забезпечення безпеки води та харчових продуктів, а також проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення сприяє мінімізації ризику спалахів та збереженню здоров’я громадян.
