Безпека життєдіяльності
Кібербезпека:
Як говорити з дітьми про безпеку спілкування онлайн
Пояснюйте, а не повчайте; розберіться в питанні самі, перш ніж учити; моніторте обережно.
Наші діти – перше покоління, яке народилося і росте при інтернеті. Модний гаджет біля колиски і десятирічна дитина у фейсбуку вже не дивують. Але якщо ми не навчимо дітей правил кібербезпеки, вони можуть постраждати морально в мережі не менше, ніж в реалі, отже, кілька порад для батьків:
1. Усвідомте небезпеки інтернету і навчіться правил безпеки самі, перш ніж вчити дітей.
Дослідження 2010 року показало, що лише 51% дорослих в курсі принципу реклами в інтернеті, коли наступні оголошення показуються залежно від історії відвідування сайтів та клікання на попередні банери. Багато батьків використовують на соціальних сайтах свої справжні імена і не розуміють, що подають дітям приклад зробити те саме і наразити себе на небезпеку. На щастя, є місця, де можна почитати про базові принципи онлайн-безпеки (англійською): American Academy of Pediatrics, Federal Bureau of Investigation та Federal Trade Commission – лише деякі з них.
2. Пояснюйте, а не повчайте; навчайте, а не наказуйте.
Завжди залишається проблема педагогічних навичок. Правильним меседжем батьків тут буде «мені не байдуже до тебе». Неправильним — «якщо ти робитимеш те-то й те-то, я відключу тобі інтернет взагалі». Якщо не формувати позитивне сприйняття вашого контролю, будуть проблеми: діти і так не люблять розповідати батькам про такі свої складнощі спілкування як тролінг, бо сприймають їх як особисту поразку, а тут ще й боятимуться відключення інтернету через те, що щось в ньому пішло не так.
3. Показуйте дітям місця, де їм можна бути.
Обмеження фейсбуку та твітера відносно користувачів до 13 років не зупиняють дітей від створення профілю на них, бо механізми верифікації віку не працюють. Щоб син чи дочка не ходили туди, куди ходять дорослі, проведіть дослідження і знайдіть для них сайти, які їм підійдуть. Вивчайте їх разом з ними, і спокуса забороненого плоду дорослих сайтів зменшиться.
4. Контролюйте обережно.
Встановіть програмне забезпечення, яке блокуватиме сайти з дорослим контентом. Тримайте свої паролі у безпечному місці, чистіть історію переглядів, якщо не хочете, аби діти пішли за вами. Водночас пам’ятайте: будь-який фільтр можна обійти, покладатися лише на програми нерозумно? і не треба зайвий раз показувати ними владу над дітьми. Блокатори трафіку не пояснять дітям, чому певні сайти відвідувати не треба. Все одно головний фільтр має бути сформований в голові дитини через розмови на рівних і за допомоги вашого красномовства й авторитету.