Вітаємо жителів села Копані з Днем села!
Сьогодні, 6 травня, у день Святого Георгія, коли цвітуть сади та зеленіють луги, святкує свої іменини прекрасне село Копані. Звичайно, хотілося б відзначити це свято як належить – у колі гостей, дзвінкими піснями та запальними танцями, але на жаль, на цей момент наша країна й увесь світ переживають складні часи, які принесла нам хвороба COVID-19.
День села Копані – це свято всіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав колись, щоб залишитися назавжди у селі з особливим місцевим колоритом, традиціями та славною історією. Тож сьогодні ми можемо згадати чим жило і славилося село впродовж історії свого існування.
Село Копані засновано приблизно у 1880 році. По легенді, що передається поколіннями першим поселенцем села був пастух пана Адама за прізвищем Копань. Інші розповідають, що назва села пішла від маленьких хатинок - землянок в яких жили перші жителі села, а називали їх копанками, оскільки були вони вкопані у землю. Одним з перших поселенців села були родини Нагорних - дід Мина та його син Йосип, Бурлакові, родина Згурських – Фекла Василівна та Федір Іванович, родини Біланів, Корнійчуків, Форостинюків, пізніше Яковенків. Друга половина села була населена значно пізніше і називали цю частину села, та людей, що її населяли - «міщанами». Може від того, що жили там більш заможні люди то був рід Вільчинських, Згурських, Смірнових. Жителі села обробляли землю та займалися тваринництвом.
Не до революції у селі було збудовано красиву школу. Це був 1908 рік. Камінь для будівництва школи селяни волами возили з так званої «Вовчої балки», що недалеко від Миколаївки Одеської області. У порівнянні з глинобитними копанками - землянками, то була велика кам'яна будівля. Коли після Жовтневої революції почалася колективізація на селі, то першим головою села була Білан Фросина (Франя) Степанівна – молода жінка, яка ніколи не вийшла заміж, присвятила своє молоде життя організації колгоспу «Нове життя». На той час у селі було створено два колективні господарства «Тельмана» та «Нове життя». Одна половина села «Тельмана» відносилась до Врадіївського району Одеської області, друга «Нове життя» до Доманівського району Одеської області. У 1935 році жителі села вперше відвідали прем’єру кінофільму зі звуком.
У червні 1941 року, під час Другої світової війни, багато чоловіків було мобілізовано до лав Червоної Армії, з них 63 не повернулися живими з війни, їх імена викарбувані на обеліску, який знаходиться у центрі Копанів. З серпня 1941 року по березень 1944 року село було окуповано румунськими військами. За цей період вони вивезли з колгоспу худобу, щорічно забирали врожай зернових, молодь відправляли на роботу у Німеччину.
У 1954 році село об’єднали та віднесли до Доманівського району. Копані мало протяжність три кілометри, до с. Адамівка Врадіївського району. У 1966 році проведено електрифікацію села, яка дала поштовх його розбудови. Усі досягнення, якими багате село, складаються із щоденної праці, знань і талантів його мешканців.
У День села, кожен з вас відчуває себе частиною великої родини, об’єднуючись у любові до нашої Батьківщини, працюючи для її добра, допомагаючи тим, хто цього потребує.
Шановні жителі села Копані сердечно бажаємо вам миру, міцного здоров’я, родинного щастя, добробуту і здійснення найзаповітніших мрій. Хай кожен наступний день буде зігрітий добром і теплом, повагою та порозумінням рідних і близьких. Божого вам благословення!
З повагою
Доманівський селищний голова Віктор Власюк
Староста сіл Царедарівка, Копані Жанна Шевченко
Виконавчий комітет та депутатський корпус Доманівської селищної ради.
Фото святкування Дня села Копані 2019 року
