Міжнародний день людей похилого віку та День ветерана
Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН. А в Україні це також і День ветерана. У Творчому просторі "ПораДій" відбувся «Районний фестиваль творчості», куди були запрошені громадяни поважного віку. Зібрались присутні, щоб віддати свою шану і повагу людям, за спиною у яких великий життєвий шлях.
Українська земля багата на таланти. Ніде на світі не знайдеш такого співочого народу, як українці. Ще з давніх – давен кожна родина передавала з покоління в покоління пісню, як оберіг. І хто, як не люди поважного віку є головними хранителями пісенного скарбу. На свято завітали учасники первинних організацій ветеранів, серед них продемонстрували пісенні таланти ансамблі із Петропавлівки та Доманівки. Винуватці свята довели, що людина може постаріти тілом, але духом не постаріє ніколи, пісня живе у них завжди у серці. З запальними піснями виступив ансамбль «Журавушка», одна з учасниць продекламувала вірш, який зачепив своєю зворушливістю та на завершення свого виступу друга учасниця розвеселила гуморескою. Також, не менш талановитим став виступ ансамблю «Червона калина».
Подяками, почесними грамотами та маленькими подарунками були відзначені члени первинних організацій ветеранів.
Ось і відлунали останні акорди фестивальної програми. Учасники ще раз довели усім, що немає поняття : літня людина, адже їхні серця наповнені запалом, молодістю та оптимізмом! Вже після святкового заходу відбулось підведення підсумків проекту «Моя рідна ветеранська організація», де Доманівська первинна організація ветеранів , отримали почесне друге місце.
Турбота про громадян похилого віку, необхідна кожної хвилини не як відзначення святкової дати, а як повага до людей, які своєю багаторічною працею заслуговують на глибоку пошану нащадків. Пам’ятаймо і надалі про свій невідплатний борг перед ветеранами та громадянами поважного віку. Робитимемо все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу та не втрачали суспільної активності.
