Кудін Григорій Васильович

Григорій Васильович Кудін народився 08 січня 1979 року в селі Царедарівка Вознесенського району на Миколаївщині. Закінчив місцеву школу, відслужив строкову службу в армії, пішов на війну по першій хвилі мобілізації ще 2014 року, після того вирішив підписати із ЗСУ контракт і почав нести службу в 53-й бригаді. З моменту наступу російських окупантів звернувся у військкомат, добровольцем пішов боротися проти ворога  від самого початку їхнього вторгнення. Проходив службу  у військовій частині № 3488.

Григорію подобалася служба, він рідко приїздив додому, навіть від ротацій відмовлявся, бо на війні був своїм, як кажуть, на своєму місці, знайшов себе. Любив поспілкуватися, але про війну розповідав мало. Кажуть, ті, хто пройшов крізь горнило війни, неохоче діляться пережитим — більше діляться подвигами хлопці з другої, третьої лінії. Наш Григорій був на самісінькому «передку». Григорій любив завершувати кожну почату справу, може, саме через це не дозволяв собі повернутися з війни без довгоочікуваного миру. Як сказав його товариш: «Можна було повернутися спиною і знати на 100%, що Гриша прикриє». Відчайдушним був. Хлопці, побратими згадували, що він кілька разів відмовлявся від ротації, писав рапорти, щоб залишитися на «передку», бо відчував себе там потрібним. 

Вісім років служби йому вдалося уникати навіть поранень, але 8 травня 2022 року куля снайпера влучила бійцеві прямо в груди. Старший сержант Григорій Кудін загинув під час виконання бойового завдання в районі Волновахи, що на Донеччині.

 Указом Президента України № 745/2022 від 31 жовтня 2022 року Кудін Григорія Васильовича нагороджено орденом «За мужність ІІІ ступеня» ( посмертно).

Похований в с. Царедарівка Вознесенського району Миколаївської області.