Незвичайні пригоди гельмязівців у Доманівці
Не пройшло і 2 місяці з того часу, як ми святкували день народження Гельмязова разом із дружнім колективом доманівців, як охоча до пригод команда гельмязівців вирушила на гостину на Миколаївщину в уже відому нам Доманівку знайомитися з особливостями освітньо-культурного простору. За діда-прадіда повелося розпочинати будь-яку справу із благословення, тож обмінявшись хлібом на межі селища, тим самим скріпивши союз однодумців, взялися до справи. Програма візиту була така насичена заходами, що вдалося дух перевести аж увечері під час open space.
Перша опорна школа вразила дитячим хором, який трьохголоссям віншував гостей. Власна студія звукозапису, шкільний сад на 5 га, басейн, навчальні предмети та велика кількість гуртків, які аж до пізнього вечора працюють при школі. Заклад дошкільньої освіти "Сонечко" зустрів навіть не трояндовими алеями, а справжнім трояндовим садом, У високо патріотичному заході заклад показав зразок співпраці між батьками, дітьми, працівниками дитячого садочка.
Приємно вразив делегацію будинок культури, у якому тепло і затишно, працівники пишаються виставкою картин місцевого художника, які їм вдалося віднайти і тим самим зберегти.
Друга опорна школа показала зразок непідробного патріотизму, організувавши в цей день перший шкільний фестиваль патріотичної пісні. Під час розмови з дирекором ми дізналися про те, як батьківська громада бере участь в організації освітньо-культурного простору. Вразив шкільний музей, в якому зберігаються важливі для історії села артефакти.
Під час зустрічі із селищним головою обидві сторони домовилися про проведення спільних заходів.
Будинок дитячої та юнацької творчості "поставив великий знак оклику" в кінці першого дня візиту, запропонувавши діяльнісний підхід до справи: навчили виготовляти гончарні вироби без гончарного круга, танцювати, навіть тоді, коли дуже втомився.
Другий день візиту хоч і пролягав в напрямку "додому" та власне додому не хотілося. Знайомство з двома філіями другої опорної школи: Новоолександрівською, девізом якої є слова, підтверджені справами "творчість - у задумах, відповідальність - у вчинках, прогрес - у дії": нові меблі в класах, креативні затишні шкільні коридори стали простором для навчання і відпочинку. Тут ми вперше відкрили для себе дуже смачну страву - плачинди з гарбузом! (рекомендуємо).
Зеленоярська філія вразила духом українського прозаїка та поетеси, дружини українського громадського діяча, письменника та публіциста Василевського Феофана Олександровича (Софрона Крутя). Це її батьківщина, тут вона народилася і жила. Тут досі про це розповідають старожили. У цій школі для нас ожили відомі з дитинства "Коза - дереза", "Пан Коцький". Наприкінці зустрічі учні школи, вчителі та гості взяли участь у патріотичному флеш-мобі.
І ще довго Доманівщина не відпускала нас додому. Вражаючим відкриттям для усіх нас стало місце масового розстрілу євреїв у роки війни в с. Богданівка. На тому місці ожила історія, щоб не забували...
Насамкінець, аж не вірилося, - школа на 29 мільйонів, школа-мрія для всіх, школа майбутнього в тій же Богданівці. Про те не вийде розповісти, її треба побачити. Вражає!
Минуло 2 дні, як гельмязівці повернулися додому сповнені нових позитивних вражень, нових завдань, нових ідей, які будемо втілювати спільно. Від імені усіх гельмязівських "фантазерів", які були в цій подорожі, висловлюю щиру вдячність Доманівській селищній раді, селищному голові Догі О. О. , заступнику селищного голови Святченко І. К., Арматраут Л. П., Макогоненку А. А., Миронюк С. В., педагогічним та дитячим колективам усіх навчальних закладів, які ми відвідали.
